Молдова – Terra Incognita

english | russian | deutsch
 
 
Молдова - Terra Incognita
Иностранцы о Молдове
Свободная зона
Форум
Наши проекты
Фотогалерея
Полезная информация
Cсылки
О нас
 
 
И с того пошла...
*
Самые храбрые и справедливые
*
Формирование средневекового государства «Цара Молдовей»
*
Молдавский кэлушар и бразильская капоэйра: тайные танцевальные общества средневековой Молдовы
*
Козел, змея и дракон или Рождение фракийцев.
*
Балканские волохи и русские волхвы
*
Две звезды
*
Стефан Великий и господарский совет.
*
Русины Орхейских Кодр: экспедиция 2005 г. в Булаешты.
*
Орфей, Залмоксис и Пифагор
*
Каннеллированный орнамент и датировка культуры Сахарна-Солончень.
*
Памятник культуры Сахарна-Солончень на левобережье Днестра (Рашков-Млыны).
*
Лексические параллели диалекта с. Булаешты и проблема их интерпретации (4).
*
Лексические параллели диалекте с. Булаешты и проблема их интерпретации (I).
*
Лексические параллели диалекта с. Булаешты и проблема их интерпретации (2)
*
Лексические параллели с. Булаешты и проблема их интерпретации (3).
*
Лексические параллели диалекта с. Булаешты и проблема их интерпретации (5)
*
Фруктовницы и хронология раннебасарабьского времени на Среднем Днестре
*
Феномен «кэлушаров» и основные гипотезы его происхождения.
*
Святые покровители церквей Бессарабии (по результатам переписи 1820 года).
*
Проблема локализации летописных уличей по данным письменных источников различных традиций
*
Топоры-кельты, серпы и культуры Резной Керамики раннего гальштата Карпато-Поднестровья. 2
*
Топоним «Волока» и ойконим «Белзены-Булаешты» в контексте ранней истории Молдовы
*
Deep history этнонима фракийцы
*
Белзская земля и ранняя история Молдовы. 1
*
Происхождение Сахарна-Солончень: на пути к продуктивной дискуссии. 1
*
Происхождение Сахарна-Солончень: на пути к продуктивной дискуссии. 2
*
Происхождение Сахарна-Солончень: на пути к продуктивной дискуссии. 3
*
Белзская земля и ранняя история Молдовы. 2
*
Топоры-кельты, серпы и культуры Резной Керамики раннего гальштата Карпато-Поднестровья. 1.
*
Гальштатский горизонт Реуто-Днестровского междуречья с мисками-фруктовницами и проблема его датировки
*
Монография по ранней истории Булаешт. Аннотация.
*
Монография по ранней истории Булаешт. Аннотация. Часть 2.
*
Булаештский говор и его волынские и западнополесские параллели. 1.
*
Булаештский говор и его волынские и западнополесские параллели. 2. Литература.
*
Пропавший город Офиусса.
*
Загадочные толковины: мореходы или переводчики?!
*
Шуточные песни булаештских украинцев: предварительные наблюдения. Часть 1.
*
Шуточные песни булаештских украинцев: предварительные наблюдения. Часть 2.
*
Антропоним Булай и савиры: вопрос о корреляции.
*
Детское пространство в восточнославянском жилище (историографический аспект)
*
Освещение липованского жилища в трудах авторов XIX – XX веков (к постановке проблемы)
*
Старообрядцы Бессарабии XIX – XX вв.: особенности культурных традиций
*
Происхождение Культур Резной и Штампованной Керамики: новые идеи.
*
Имена, прозвища и фамилии булаештских украинцев. Ч.1
*
Имена, прозвища и фамилии булаештских украинцев. Ч. 2
*
Имена, прозвища и фамилии булаештских украинцев. Ч. 3
*
Имена, прозвища и фамилии булаештских украинцев. Ч. 4
*
Имена, прозвища и фамилии булаештских украинцев. Ч. 5
*
Имена, прозвища и фамилии булаештских украинцев. Ч. 6
*
Фонологическая система говора с. Булаешты и ее отражение в транскрипции. Ч.2
*
Фонологическая система говора с. Булаешты и ее отражение в транскрипции. Ч.1
*
Фонологическая система говора с. Булаешты и ее отражение в транскрипции. Ч. 3
*
Фонологическая система говора с. Булаешты и ее отражение в транскрипции. Ч.4
*
Фонологическая система говора с. Булаешты и ее отражение в транскрипции. Ч.5
*
Фонологическая система говора с. Булаешты и ее отражение в транскрипции. Ч.6
*
Фонологическая система говора с. Булаешты и ее отражение в транскрипции. Ч.7
*
Фонологическая система говора с. Булаешты и ее отражение в транскрипции. Ч.8
*
Булаештские украинцы и гуцулы: новые лексические параллели. 1.
*
Булаештские украинцы и гуцулы: новые лексические параллели. 2.
*
Булаештские украинцы и гуцулы: новые лексические параллели. 3.
*
До характеристики морфологiчної системи українскої говiрки с. Булаєшти Республiки Молдова. Ч. 1
*
До характеристики морфологiчної системи українскої говiрки с. Булаєшти Республiки Молдова. Ч. 2
*
До характеристики морфологiчної системи українскої говiрки с. Булаєшти Республiки Молдова. ч. 3
*
До характеристики морфологiчної системи українскої говiрки с. Булаєшти Республiки Молдова. Ч. 4
*
До характеристики морфологiчної системи українскої говiрки с. Булаєшти Республiки Молдова. Ч. 5
*
Фонетичнi особливостi подiльського говору в мовному потретi українцiв с. Булаєшти Республiки Молдова. Ч. 1
*
Фонетичнi особливостi подiльського говору в мовному потретi українцiв с. Булаєшти Республiки Молдова. Ч. 2
*
Фонетичні особливості подільського говору в мовному портреті українців с. Булаєшти Республіки Молдова. Ч. 3
*
Булаештский говор и рефлексы праславянских сочетаний *tj и *dj. Ч. 1.
*
Булаештский говор и рефлексы праславянских сочетаний *tj и *dj. Ч. 2.
*
Булаештский говор и рефлексы праславянских сочетаний *tj и *dj. Ч. 3.
*
Антропонимическая модель на –й в историческом русском ареале и средневековой Молдове. Аннотация монографии.
Как поживаешь, Молдова?
*
Китай и Молдова: кто построит мост цветов?
*
Молдова в поисках себя
*
Народовластие с повидлом или Что такое демократия.
*
Казус Эрлих: рецензия в вольном стиле
*
Сецессия и ее ингибиторы: конфликты и узлы Балкан. 1
*
Сецессия и ее ингибиторы: конфликты и узлы Балкан. 3
*
Сецессия и ее ингибиторы: конфликты и узлы Балкан. 2
*
Тихий конфликт в Приднестровье.
*
Болгарская модель: секрет стабильности сложных обществ
*
Наука как основное условие качества высшего образования.
*
Река, у которой нам жить….
*
Конкуренты Microsoft живут в Молдове.
*
Молдова – постиндустриальная страна?
*
Догоняющее развитие и магистральные тренды социальной эволюции. 1
*
Догоняющее развитие и магистральные тренды социальной эволюции. 2
*
Догоняющее развитие и магистральные тренды социальной эволюции. 3
*
Молдова без выдумок
*
Новое дыхание Нижнего Днестра.
*
Только ПКРМ!
*
Мюнхен №2 или Молдавский путч по-европейски.
*
Дезинформация Молдовы: как остановить филатовский «brain-washing»?
*
Уздечка для МВФ.
*
Чьи в Молдове примары?
*
А надо ли ПКРМ?
*
Почему Молдове не нужна новая левая партия?
*
Чего не понимают псевдо-реформаторы ПКРМ?
*
Буря в стакане.
*
«Непонятный» Додон?
*
Выборы президента и голос Додона.
*
Зачем Социалистической партии праймериз?
*
«Одномандатная мечта» АЕИ: мифы и реальность.
*
Джерримендеринг по-молдавски.
*
Массаракш в Молдове.
*
Николай Тимофти и Мария-Антуанетта.
*
Наш ответ АЕИ.
*
Свобода слова в Молдове находится при смерти.
*
АЕИ и идея мажоритарной избирательной системы в Республике Молдова. Ч !.
*
АЕИ и идея мажоритарной избирательной системы в Республике Молдова. Ч 2.
*
Перепутье: своевременные мысли Александра Стурдзы. Ч. 1.
*
Перепутье: своевременные мысли Александра Стурдзы. Ч. 2.
*
Перепутье: своевременные мысли Александра Стурдзы. Ч. 3.
*
Политические репрессии в Молдове и ответственность Запада.
Лучше один раз увидеть...
*
Что в музыке тебе...
*
Монастыри Молдовы
*
Милый сердцу уголок
*
Уста рая
*
Археологические удачи Рашкова
*
Мой дом - моя крепость
*
СОХРАНИМ АРХЕОЛОГИЧЕСКОЕ НАСЛЕДИЕ ДЛЯ БУДУЩИХ ПОКОЛЕНИЙ!
 
До характеристики морфологiчної системи українскої говiрки с. Булаєшти Республiки Молдова. Ч. 1

 

Сьогодні не потребує доказів твердження О. О. Потебні, що  «історія мови – це історія її говорів». Місцеві говірки зберігають риси, властиві різним еволюційним етапам лінгвальних явищ. Особливе місце в контексті «консервації» мови посідають переселенські говірки, які за законами лінгвальної системи чинять опір міжмовній інтерференції і максимально зберігають в іншомовному оточенні реліктові мовні явища [19, с. 53-54]. З огляду на це дослідження українських говірок за межами України набуває актуальності задля глибшого пізнання історії української мови, водночас лінгвальні факти є джерелом пізнання історії самого народу. Саме ці два чинники – високий евристичний потенціал для українського мовознавства та важливість лінгвістичних свідчень для реконструкції історії українського села Булаєшти (Орхейський р-н, Республіка Молдова) у контексті історії Молдови – формують актуальність нашої розвідки.

Моделюючи ранню історію поселення, молдавські дослідники Алєксєй Романчук та Ірина Тащі висувають й аргументують гіпотезу про заснування села Булаєшти орієнтовно в ХV ст. русинами – вихідцями з Буковини [18], при цьому дослідники значну увагу приділяють лінгвальним явищам як цінному джерелу для історичних студій. Мовні факти доповнили свідчення етнографії, археології на користь висунутої гіпотези. На ґрунті аналізу явищ фонетики та лексики булаєштської говірки, її антропонімікону з’ясовано, що найближчою вона є до групи українських покутсько-буковинських говірок [18, с. 41-42], окремо встановлені також паралелі з гуцульським [17], волинським, західнополіськими говірками [16], подільським діалектом [8]. Граматичний, зокрема морфологічний, рівень говірки с. Булаєшти наразі не був об’єктом дослідження. Натомість, як стверджує В. М. Жирмунський, «першим завданням переселенської діалектології є граматичний опис говірок окремих поселень. На основі такого опису можливе подальше визначення батьківщини говірки (Heimatbestimmung), тобто порівняння досліджуваної переселенської говірки з діалектологічними відношеннями до метрополії» [12, с. 493]. Отож метою розвідки є схарактеризувати особливості морфологічної системи аналізованої говірки, встановити кореляцію між новими мовними фактами та висновками, зробленими на підставі фонетичних та лексичних явищ говірки. Джерельною базою слугували аудіозаписи мовлення носіїв говірки с. Булаєшти, люб’язно надані Алєксєєм Романчуком [Висловлюю щиру подяку Алєксєю Романчуку за надані аудіозаписи та докладні свідчення щодо особливостей його рідної говірки с. Булаєшти], та Словник булаєштської говірки, надрукований у додатках до праці «Рання історія українського села Булаєшти в контексті історії Молдови (ХІV – поч. XVII ст. від Р.Х.)» [18, с.107–140].

1. Іменник

1.1. Морфологічна категорія роду має типову для українськомовного континууму репрезентацію. Засвідчено поодинокі випадки хитання між іменниками чоловічого і жіночого роду: ш|кварок – ш|кварка, wо|л’ій – о|л’ійа (wо|не пок|лалие |баночку з wо|л’ійем на в’ік|но), г|р’іпа – грип. Припускаємо, що остання словоформа постала під впливом румунської мови – gripă ‘т.с.’. Загалом підтверджуються спостереження мовознавців щодо переходу іменників з одного роду в інший найчастіше в абстрактних іменниках та тих, у яких не розрізняють біологічний рід, або це розрізнення не має практичного значення [4, с. 85], а також в іменниках іншомовного походження [5, с.271]. Зауважимо, що граматична категорія роду слугує засобом розрізнення семантичного наповнення лексем: |л’ітра ‘кварта’ – л’ітр ‘літр’.

1.2. У реалізації граматичної категорії числа спостерігаємо залишки двоїнних форм у сполуці форм називного-знахідного відм. з числівниками – дв’і |ж’інк’і, дв’і |ґ’іўк’і,  |через зо дв’і не|ґ’іл’і, дв’і сес|тр’і |було та в орудному відм. множини – з |wочамие.

Активно представлені в говірці іменники pluralia tantum, які дослідники кваліфікують як реліктові явища [6, с. 17]: wо|жение, ку|рузие, кар|тофл’і, фа|сул’і, |вешн’і, |йаґустие, ко|зарек’і, патла|ж’елі, ма|лиение, к|реж’і тощо.

1.3. У словозміні окремих іменників спостерігаємо синкретизм називного і родового відм., унаслідок чого відбувається скорочення числа словозмінних парадигм: з |дзардзар’і / з |вешн’і ва|рили чаǐ ; до І|л’ійа |дул’і / груш|кие / |йаблука не |йілие; |мама н’еі полу|чела н’і пеше|ниец’у / н’і |зерната; ра|н’ч’і не ро|биелие та|к’і страш|н’і ве|с’іл’а. У родовому відм. однини привертають увагу архаїчні форми іменників жіночого роду давніх -ъв-основ: до |церковие, |морковие (у навивному відм.|моркова). Щодо форм множини, то в родовому відм. іменники різного походження набувають закінчення -іў, що, імовірно, є наслідком впливу іменників колишньої -й-основи [3, с. 103; 11, с. 82]: з |йаблук’іў, до |ручк’іў, |ж’інк’іў, |комнак’іў, чосние|к’іў, з т|рав’іў, цв’і|к’іў, але |сорок ден’. 

У давальному і місцевому відм. однини іменників, що позначають як істот, так і неістот, фіксуємо давню флексію -овиe  (з -й-основи): поро|с’овиe, на дршлуа|ковиe, до |церковиe, у се|ловиe, на стоў|повиe, на цвиeнта|р’овиe, на wог|н’овиe, ў сент’аб|ровиe, проте по кала|чевиe, на |чаǐевиe.  Зауважимо, що дослідник морфологічних особливостей мови українських грамот ХІV – ХV ст. В. Дем’янчук дійшов висновку, що закінчення -ови (рідше -еви) для назв істот та неістот найбільш характерне для галицьких грамот [9, с. 7], що репрезентують наддністрянську діалектну територію.

Уживані також закінчення -і, -у: по ста|кан’і ве|на, по |пол’у, хоча, за спостереженнями Алєксєя Романчука, ці форми є інноваційними в говірці. У формі множини диференційовано представлено давальний відм., який маніфестується закінченням -ем |курем, яке останнім часом модифікувало в  -ам – |курам, та місцевий відм. – по л’і|сах [про походження флексії -ах докладніше див: 11, с. 84].

В орудному відм. однини спостерігаємо нейтралізацію протиставлення твердість / м’якість кінцевого приголосного основи, а тому в говірці фіксуємо флексію -ом: драпа|ком, з чосние|ком, но|жом, ква|чом, с|торожом, кола|чом. Причини індукції твердого різновиду парадигми зумовлені, на думку Ганни Воронич, фонетично: диспалаталізація шиплячих спричинилася до втягнення іменників на м’який приголосний у сферу дії індукції іменників на твердий приголосний [6, с. 25]. Ця флексія функціонує і при словозміні іменників жіночого роду: риеска|л’оў, ло|паткоў, з |мамоў як результат індукції закінчень орудного відм. однини чол. і сер. родів [11, с. 80; 3, с. 95]. Прикметно, що це ж закінчення вживається і в іменниках ІV відміни: поро|с’ом, йаг|н’ом. Низка іменників жіночого роду різного походження в говірці має в орудному відм. однини закінчення -оў: |перед |Паскоў, wо|доў, з |палочкоў, му|коў, |селоў. Постання засвідченого варіанта флексії -оў від -оjу мовознавці трактують як результат спершу повної редукції інтервокального /й/, а згодом переходу кінцевого /у/ в /ў/ [11, с. 80; 3, с. 94]. В орудному відм. множини домінує флексія -ами, що поширилась за аналогією до давніх -ā- (-jā) основ: з wо|чамие, ко|н’амие.

 

Інна Гороф’янюк

(м. Вінниця)

02.11.2012